Skip to Content

Іванова Н. Доповідь: "Регіональна статистика як складова інформаційного забезпечення управління"

warning: date() [function.date]: It is not safe to rely on the system's timezone settings. You are *required* to use the date.timezone setting or the date_default_timezone_set() function. In case you used any of those methods and you are still getting this warning, you most likely misspelled the timezone identifier. We selected 'America/New_York' for 'EST/-5.0/no DST' instead in /home/zedinuas/public_html/kds.org.ua/modules/ipaper/ipaper.module on line 591.
Текст доповіді: 

В останні роки регіональна політика в Україні набуває все більшого значення. Постановка завдання соціальної переорієнтації економіки, необхідність якої визначена еволюцією всієї системи економічних відносин, зумовила зміну пріоритетів в оцінці регіонального розвитку.

Указом Президента України від 25 травня 2001 року було затверджено Концепцію державної регіональної політики, яка носила досить загальний характер і не містила достатньої кількості критеріїв та показників, які б давали змогу забезпечити якісний моніторинг її виконання у просторі та часі. Тому виникла необхідність у прийнятті нової законодавчої бази щодо державної регіональної політики в Україні:

– прийнято Закон України “Про стимулювання розвитку регіонів”  від 08.09.2005р. (зі змінами),

–  затверджено Державну стратегію регіонального розвитку на період до 2015 року постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006р. №1001;

– запроваджено комплексну оцінку соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм.Києва та Севастополя постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007р. №833 (зі змінами);

– запроваджено оцінку міжрегіональної та внутрішньорегіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №476;

–   визначено порядок здійснення моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення для визнання територій депресивними постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010р. №235.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів” стимулювання розвитку регіонів здійснюється з метою:

а) забезпечення їх сталого розвитку в інтересах усієї України, підвищення рівня життя населення, подолання бідності та безробіття, формування середнього класу;

б)  ефективного використання економічного, наукового, трудового потенціалу, природних та інших ресурсів, а також особливостей регіонів для досягнення на цій основі підвищення рівня життя людей, оптимальної спеціалізації регіонів у виробництві товарів та послуг;

в) створення рівних умов для динамічного, збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів України;

г) забезпечення додержання визначених державою соціальних гарантій для кожного громадянина незалежно від місця його проживання;

д)  подолання депресивного стану окремих територій, своєчасного й комплексного розв’язання проблем охорони довкілля.

 

Одним з основних завдань Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року є визначення ключових проблем регіонального розвитку, пріоритетів державної регіональної політики.

У зв'язку з необхідністю досягнення поставлених завдань стає все більш актуальною потреба в повному і надійному інформаційному забезпеченні процесів, що відбуваються на регіональному рівні. Провідне місце в цьому займає регіональна статистика. Ця галузь статистики є теоретичним і практичним підґрунтям розробки показників економічного та соціального розвитку регіонів у територіальному аспекті.

Проблеми інформаційного забезпечення регіонального розвитку у вітчизняній науковій літературі останнім часом розроблюються досить активно. Серед дослідників проблем розвитку регіональної економіки є також доктор наук з державного управління, проф. О.Г.Осауленко, який зокрема відзначив, що для сучасних потреб державного регулювання регіонального розвитку статистика повинна поряд з обліковою функцією задовольняти потреби аналізу, моніторингу і прогнозування регіонального розвитку і з цією метою, необхідна “ревізія показників і методів збору статистичної інформації, що є ключовим моментом розвитку статистичної діяльності на найближчу перспективу”.

Як відзначив О.Г.Осауленко, регіональна статистика “є однією з найбільш ”проблемних” галузей статистики, для якої потрібно виробити стратегію реформування з урахуванням реальних потреб користувачів і можливостей виробників даних”. Один із підходів до визначення поняття “регіональна статистика” базується на твердженні, що це система збирання, обробки, аналізу, поширення, збереження, захисту й використання статистичної інформації оцінки соціально-економічного стану регіонів. Однак термін “регіональна статистика” - це складне і можливо, ще не цілком сформоване поняття. Наприклад, на думку доктора економічних наук В.І.Колеснік регіональна статистика – це система об'єктивної економіко-статистичної інформації, побудованої за територіальною ознакою.

Регіональна статистика у теперішній час є розділом макроекономічної статистики і виділяється у самостійну галузь наукового знання. “Рівень розвитку сучасної статистичної науки дозволяє стверджувати, що регіональна статистика є її складовою, тобто самостійною її частиною”. Необхідно відзначити, що особливість регіональної статистики полягає в тому, що вона є проміжною ланкою між макроекономічною статистикою і статистикою підприємств з погляду ієрархії рівнів управління економікою. З одного боку, регіональна статистика відображає підсумки господарської діяльності підприємств і організацій, що знаходяться на території регіону. 

У цьому аспекті статистичні показники характеризують ефективність використання всіх видів ресурсів у межах визначеної територіальної системи. З іншого боку, система показників регіональної статистики відбиває комплексність і взаємозалежність видів діяльності в регіоні, спеціалізацію його економіки, пріоритетність розвитку галузей господарського комплексу території.

Регіональний і макроекономічний аспекти статистичної науки зближає той факт, що використовується єдина методологічна база, єдина система статистичних показників.

Однак регіональна статистика має специфіку, що відрізняє її від інших розділів статистичної науки. Це пов'язано, насамперед, із таким її розділом, як регіональний статистичний аналіз. Специфіка полягає втому, що об'єктом статистичного аналізу є територіально розподілені статистичні дані. У цьому випадку можна говорити про типологізацію регіонів, зумовлену територіальною диференціацією показників економічного та соціального розвитку, а також про аналіз факторів, що визначають стан економіки певної території.

На підставі показників регіональної статистики виконується оцінювання рівня економічного розвитку регіону, його інвестиційної привабливості, ринкової економічної кон’юнктури, яке, в свою чергу, дозволяє визначити цілі та завдання управління, розробити програми соціально-економічного розвитку, приймати рішення, контролювати їхнє виконання. Процес прийняття управлінських рішень буде тим ефективніший, чим достовірнішими та повнішими будуть дані регіональної статистики. Цим і визначається значення розвитку регіональної статистики для території.

Важливим питанням сьогодення є забезпечення статистичною інформацією місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Наприклад, Законом України “Про місцеві державні адміністрації” визначено, що до повноважень, які вирішуються місцевими державними адміністраціями, відносяться:

1) розробка та виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля;

2) підготовка та виконання відповідних бюджетів;

3) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

4) взаємодія з органами місцевого самоврядування.

Наведений перелік свідчить про те, що повноваження місцевих державних адміністрацій поширюються практично на всі сторони життєдіяльності територій. Зрозуміло, що реалізація таких широких повноважень не може здійснюватись без копітких досліджень регіонального соціально-економічного розвитку, які базуються на достовірній статистичній інформації. Поряд з прийняттям обґрунтованих управлінських рішень статистичні дані дедалі ширше використовуються для складання прогнозів, які враховуються відповідними органами управління в процесі економічного регулювання територіального розвитку.

На даний час в Україні дуже поширеною є практика побудови різноманітних рейтингів: на центральному рівні – областей, а на місцевому – міст обласного підпорядкування та районів області. Причому, останнім цікавляться не тільки місцеві органи влади, а й центральні.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №833 від 20.06.2007р. “Про запровадження комплексної оцінки соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, мм.Києва та Севастополя” (зі змінами) та розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 10.07.2007р. №438-р “Про запровадження комплексної оцінки соціально-економічного розвитку районів області” облдержадміністрацією щомісяця здійснюється моніторинг показників соціально-економічного розвитку відповідних територій. Із 55 показників, за якими здійснюється моніторинг, 39 – надаються органами державної статистики.

Своєчасне забезпечення статистичною інформацією органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування області дало можливість останнім приймати виважені управлінські рішення, внаслідок чого за підсумками комплексної оцінки за січень–березень 2010р. Кіровоградська область поліпшила показники в більшості сфер соціально-економічного розвитку порівняно з січнем–березнем 2009р. і внаслідок перемістилась у рейтингу серед областей України з 11 на 6 місце.

Зазначене було досягнуто завдяки поліпшенню позицій у сфері інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності (з 14 на 3 місце), соціального сектору (з 22 на 13), споживчого ринку (з 15 на 10).

Також для області за підсумками І кварталу 2010р. характерним був один з найвищих показників зростання промислового виробництва (115,9%), вищий за середньоукраїнський показник (94,8%) рівень виконання місцевих бюджетів – 103,1% (2 місце), оплати за спожиту електроенергію – 95,9%, 98,6% та 11 місце відповідно.

Ще одним з важливих напрямків регіонального розвитку є розвиток малих міст. З метою вирішення проблем, властивих малим містам, діє Загальнодержавна програма розвитку малих міст, затверджена Законом України від 04.03.2004р. “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст на 2004–2010рр.”. На виконання цієї програми в Кіровоградській області щороку у програмі соціально-економічного розвитку передбачається комплекс заходів, спрямованих на розв’язання проблем малих міст через реалізацію програм, спрямованих на розвиток малого підприємництва, освіти, охорони здоров’я та інших.

Поряд з цим з метою визначення оцінки соціально-економічного становища малих міст та селищ, своєчасного виявлення негативних тенденцій їх розвитку та забезпечення прийняття управлінських рішень запроваджено моніторинг соціально-економічного розвитку малих міст та селищ.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009р. №476 запроваджено оцінку міжрегіональної та внутрішньорегіональної диференціації соціально-економічного розвитку регіонів.

Серед пріоритетів нинішньої державної політики вагоме місце займає питання вирівнювання економічного розвитку регіонів. Одним з інструментів такого вирівнювання може бути розробка програм подолання депресивного стану територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010р. №235 визначено порядок здійснення моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення для визнання територій депресивними, який здійснюється за 11 показниками, з яких 8 надаються органами державної статистики:

–      обсяг валового регіонального продукту (до 2004 року – обсяг валової доданої вартості) у розрахунку на одну особу у фактичних цінах, гривень;

–      обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг)  на одну особу, гривень;

–      обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) на одну особу, гривень;

–      частка осіб, зайнятих у промисловості, відсотків;

–      частка осіб, зайнятих у сільському господарстві, відсотків;

–      середньомісячна заробітна плата одного найманого працівника, гривень;

–      щільність сільського населення, осіб на 1 кв. кілометр;

–      коефіцієнт природного приросту (скорочення) населення,  на 1 тис. осіб.

Відповідно до Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів” депресивним може бути визнано:

– регіон, в якому протягом останніх п'яти років середній показник  обсягу валового регіонального продукту (до 2004 року - обсягу валової доданої вартості) на одну особу є найнижчим;

– промисловий район, в якому протягом останніх трьох років рівень зареєстрованого безробіття та частка зайнятих у промисловості є значно вищими, а обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) на одну особу та рівень середньомісячної заробітної плати є значно нижчими за відповідні середні показники розвитку територій цієї групи;

– сільський район, в якому протягом останніх трьох років щільність сільського населення, коефіцієнт природного приросту населення, рівень середньомісячної заробітної плати та обсяг реалізованої сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) на одну особу є значно нижчими, а частка зайнятих у сільському господарстві є значно вищою за відповідні середні показники розвитку територій цієї групи;

– місто обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення, в якому протягом останніх трьох років рівень зареєстрованого, зокрема довготривалого, безробіття є значно вищим, а рівень середньомісячної заробітної плати є значно нижчим за відповідні середні показники розвитку територій цієї групи.

Важко переоцінити важливість цієї роботи, так як за результатами моніторингу Кабінет Міністрів України визначає території, яким надається статус депресивних та заходи державного стимулювання розвитку території з метою подолання депресивного стану.

Слід зауважити, що за період 2006–2008 років було встановлено, що в кожному із типів територій (регіони, промислові райони, сільські райони, міста республіканського і обласного значення) не існувало жодної території, що задовольняє умовам депресивності, встановленим Законом України “Про стимулювання розвитку регіонів”.

Вважаємо, що при розробці програм розвитку депресивних територій  доцільно розглядати не регіон або його соціально-економічний стан, а конкретну проблему, що передбачається вирішити. Відбір проблем депресивних територій повинен здійснюватись на конкурсній основі, із забезпеченням гласності, відкритості, прозорості. Для цього повинні бути встановлені критерії відбору депресивних територій. Відбір здійснювати на принципах пріоритетності вирішення проблем. Передбачити обов’язкове фінансове забезпечення програми з бюджетів усіх рівнів (державного, місцевого), визначення умов персоніфікованої відповідальності за виконання програми, оцінки її результативності та ефективності.

Отже, для забезпечення виконання заходів щодо реалізації на державному рівні та в регіонах програм та стратегій розвитку необхідна відповідна інформаційна база.

Таку інформацію надає, насамперед, регіональна статистика, що будується, виходячи з загальнодержавних інтересів України як суверенної держави та члена міжнародного співтовариства. Це вимагає використання відповідних методологічних підходів для забезпечення участі України в програмах міжнародних зіставлень.

Вимагають вирішення також завдання, що постають при переході статистики України в цілому та регіональної статистики зокрема від суцільних до вибіркових спостережень. Так, у перші роки після набуття Україною незалежності джерелом первинної інформації для Державного комітету статистики була переважно суцільна статистична звітність підприємств, тимчасом як у міжнародній практиці вже широко застосовувалися вибіркові обстеження підприємств. Подальше розширення використання вибіркових обстежень та спрощення форм державної статистичної звітності зумовило зменшення видатків на отримання даних, а також сприяло поліпшенню якості даних, оскільки отримана інформація детальніше характеризує одиниці спостереження. Водночас для того, щоб дані державної статистики, які є основою оцінки економічної та соціальної діяльності регіонів, відповідали міжнародним стандартам у частині повноти, своєчасності й об'єктивності, треба впроваджувати нові форми статистичного спостереження, зокрема суцільне анкетування великих і середніх підприємств та організацій. При цьому питання репрезентативності даних вибіркових обстежень та дотримання конфіденційності інформації на регіональному рівні можуть бути вирішені шляхом комплексного використання таких джерел інформації, як:

–      переписи населення;

–      статистична звітність підприємств, установ, організацій;

–      обстеження домогосподарств;

–      адміністративна інформація.

 

Крім того, для вирішення вказаних завдань необхідним є:

  1. забезпечення репрезентативності даних щодо так званих “малих” територій шляхом розроблення для них спеціальних форм звітності та проведення спеціальних обстежень, які враховуватимуть масштаби та специфіку цих територій;
  2. розроблення системи показників для порівняльного аналізу регіонів України соціально-економічний простір якої є неоднорідним через відмінності у природно-ресурсних, економічних, транспортноінфраструктурних, соціальних, національно-етнічних, конфесійних та інших характеристиках.

Таким чином, на основі вищенаведених фактів доцільно зробити такі висновки:

– регіон слід розглядати як соціально-економічну систему, дослідження розвитку якої потребує комплексного інформаційного статистичного забезпечення. Наукове та практичне значення вивчення економічної і соціальної складових регіону визначається тим, що саме воно зумовлює та забезпечує розробку основних напрямів регіональної політики;

–  регіональна статистика як інформаційна база регіонального управління має свою специфіку, що відрізняє її від інших розділів статистичної науки. Відмінність, насамперед, полягає в тому, що спостерігаються та аналізуються територіально розподілені статистичні дані. У межах регіональної статистики забезпечується побудова комплексної системи статистичних показників, яка характеризує структуру економіки регіону;

– розвиток регіональної статистики повинен здійснюватися у контексті виконання завдань щодо задоволення потреб в інформаційному забезпеченні управління. Обґрунтування завдань регіональної статистики та їх реалізація забезпечать підвищення якості статистичної бази та задоволення потреб в інформаційному забезпечені управління.

Embedded Scribd iPaper - Requires Javascript and Flash Player
-
2010
. 25 , , . :

2001
³ 08.09.2005 . ( ), 21.07.2006 . , , . 20.06.2007 . 476; , 02.03.2010 . , 235. 833 ( ); 1001; 2015
´
 

20.05.2009 .

2 " C

³ :
, , ; , , , , ; , ; , ,



;

, ¶ .
21.07.2006 . 1001 2015
2015 , ' , . . . .
-
, .
³
´-
,
.

³ ³ ´ ,

' , .
´. ³ , , , , . , . . . ´ , ,
..
³ ,
. , ´.
, ¶     ; . , . . , ; ; :
,
³ ,

´ : , ; ; ; .
. ,
  
: , .
1. 20.06.2007 . ³ , . 438³ ´ . , 39 ± 55 , . ´ ( )
±
±
833 ,
10.07.2007 . -
-

.
, , 04.03.2004 . ³
, 2004±2010 .´.
, , ,

¶ , ¶ . , .

, 476 .
20.05.2009 .
.
, 11 8
       
, ,
:
) ( ( , , , , ( 1
2;
2004 , (
± )
, ,
.; , ) .;
.; , %;
, %; , ) , 1 . .; .
³ ´

:
' ( 2004 ; , -
, )

,
(
, ;
)

, , ( , ; , ) ,

, , , . , ,
, .
2006±2008 ( , , , ³ ,
, , )
´

,

, , . . ,
. ,

.

¶ ( , . ), ,
 
, . , . . , , ,

, .

, , , . ,
   
, , ' ,
: , ; . , ;
;
,

: ³ , ; ´

, . , , , , -
. , ± , .
, :
. , ; , . . , ; , , , ,
. .
!
This document is © 2011 by Наталя Пенда - all rights reserved.
0
Ваш голос: Ні


Отдых с детьми на море, Крым, Севастополь, Любимовка.